податок

-тку, ч.

Встановлюваний державою обов'язковий збір із фізичних та юридичних осіб (населення, підприємств, організацій і т. ін.) в державні та місцеві бюджети.

••

Адвало́рний пода́ток — платежі на основі фіксованої відсоткової ставки з вартості товару.

Біржови́й пода́ток — а) федеральний податок на біржовий оборот; б) місцевий податок з угод, що здійснюються на біржі.

Ге́рбовий пода́ток — податок на документи, за допомогою яких оформлюють різні ділові операції.

Держа́вні пода́тки — прямі податки, що стягуються в залежності від оподатковуваного доходу даної особи з урахування наданих їй пільг.

Зрівня́льний пода́ток — податок, що його стягують з метою вирівнювання доходів, виплат за різними видами цінних паперів.

Кварти́рний пода́ток — податок, що його стягують місцеві органи влади з квартиронаймачів.

Корпораці́йний пода́ток — податок на прибуток юридичних осіб, що стягується на основі податкової декларації в країнах з ринковою економікою.

Маргіна́льний пода́ток — збільшення прибуткового податку, податок з додаткового доходу, який перевищує певний рівень.

Місце́ві пода́тки — податки і збори, ставки яких встановлюються представницькими органами державної влади, а податкові суми надходять до доходів місцевих органів державної влади і витрачаються ними.

Натура́льний пода́ток — податок, що його стягує держава продуктами сільськогосподарського виробництва.

Непрями́й пода́ток — податок на товари та послуги, що його встановлюють у вигляді надбавки до ціни або тарифу.

Номіна́льні пода́тки — величина податків, що повинні стягуватися згідно із встановленим законом видом податків і ставок оподаткування.

Пода́ток з оборо́ту — податок, що його стягують у вигляді процента від вартості (ціни) товарів, що вилучається до державного бюджету при торговій реалізації цих товарів.

Пода́ток на вла́сність — податок на нерухомість і наявну майнову власність, що його сплачують як муніципальний податок у розмірі, пропорційному оцінці об'єкта власності.

Пода́ток на до́дану ва́ртість (ПДВ) — форма вилучення в бюджет частини додаткової вартості, яка створюється на усіх стадіях виробництва і визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів, робіт та послуг та вартістю матеріальних витрат, віднесених на витрати виробництва та обігу.

Пода́ток на дохо́ди від грошови́х капіта́лів — вид податку, який може стягуватися з дивідендів, процентів, що їх отримують від акцій та облігацій, процентів із банківських вкладів, виграшів по позикам.

Пода́ток на дохо́ди фізи́чних осі́б — податок, що стягується із суми сукупного доходу громадян у грошовому вираженні за минулий рік.

Пода́ток на надприбу́ток корпора́цій — додатковий податок на прибуток, величина якого набагато перевищує встановлені норми прибутку.

Пода́ток на нерозподі́лений прибу́ток — податок, що стягується з нерозподіленої на дивіденди частини прибутку акціонерних компаній, страхових товариств, банків та ін. організацій-платників податків, які виплачують дивіденди.

Пода́ток на прибу́ток — основний прямий податок, що його сплачують юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також філіали та ін. аналогічні підрозділи підприємств за умови, що вони мають окремий баланс та розрахунковий рахунок.

Пода́ток на при́ріст капіта́лу — податок на доходи фізичних і юридичних осіб, що отримується від майнових угод у вигляді продажу, дарування, обміну майна, надання його у користування іншим особам.

Пода́ток на про́даж — податок, що його встановлюють у процентах до продажної вартості товарів та послуг.

Пода́ток на фрахт — податок, який стягується з фрахту, що його судовласник отримує при вивезенні з країни експортних вантажів.

Подохі́дний (прибутко́вий) пода́ток — основний вид прямих податків, який виплачується з доходів фізичних та юридичних осіб.

Прихо́ваний пода́ток — податок, що його безпосередньо не виплачує споживач, але який внесено у встановлену для нього ціну.

Прогреси́вні пода́тки — податки, ставка яких збільшується ступінчасто за зростання величини оподатковуваного доходу.

Промисло́вий пода́ток — оподаткування підприємств, які займаються дрібним місцевим промислом в межах країни.

Пропорці́йні пода́тки — податки з незмінною ставкою, що не залежить від обсягу оподатковуваного доходу.

Професі́йний пода́ток — вид прямого податку, що його щорічно стягують місцеві органи влади з усіх видів підприємницької діяльності.

Прями́й пода́ток — податок, що його безпосередньо стягують з доходів або майна платника податків.

Реа́льні пода́тки — прямі податки, що їх стягують з окремих видів майна.

Регреси́вні пода́тки — податки, ставка яких зменшується зі зростанням величини оподатковуваного доходу.

Цільові́ пода́тки — податки, що стягуються цільовим призначенням на певні потреби.